Чернівецький слідчий ізолятор 58000 м. Чернівці, Соборна площа, 6, тел. (037) 252-50-20
У документах архівних фондів Буковинської окружної управи, Галицького намісництва в справах Буковини, крайового суду Буковини, Буковинської крайової управи, канцелярії Чернівецького губернатора за 1787-1918 рр. є відомості про будівництво в'язниці та приміщення караного суду, їх перебудову та розширення в м. Чернівцях на Кримінальній площі, з 1875 р. площі Австрії (тепер площі Соборній).
У перші роки свого існування (1787-1804 рр.) штат суду складався з кримінального судді, двох судових засідателів, писаря, канцеляриста, начальника в'язниці, 4-х тюремних наглядачів. Тюрма (темниця, в'язниця) згадується в документах ще в доавстрійські часи.
Перша провінційна в'язниця збудована в Чернівцях на державні кошти на ґрунті Лазаря Грека, номер нерухомого майна 347. Цей ґрунт Лазар Грек купив у Баші Саліма за контрактом. Ця стара в'язниця після вводу в дію найстарішої частини кримінального суду здавалася в оренду Чернівецькому міському магістрату, починаючи з листопада 1824 р. Цікавий запис про оренду: "за оренду старої в'язниці до закінчення будівництва приміщення магістрат платив 100 гульденів кримінального фонду за утримання в'язнів у старій в'язниці на Мучній площі", пізніше площа Рудольфа (нині Філармонії). Орендоване приміщення використовувалось пізніше як шпиталь, потім знову як в'язниця, в подальшому до 1860 р. як навчальне приміщення акушерської школи. У 1860 р. при впорядкуванні площі приміщення було знесене.
Будівництво приміщення в'язниці на Кримінальній площі розпочалося 1812 р. Буковинська окружна повітова управа призначила на посаду керівника будівництва інженера Духослава, розпорядником фінансів призначено Франца Гаткієвича. Після 18 місяців будівельних робіт 26 липня 1813 р. роботи були припинені, у червні 1814 р. знову продовжені.
24 січня 1817 р. був виданий наказ про закінчення будівництва на протязі року, проте будівництво затягнулося до 1819 р. 7 червня 1821 р. цісарсько-королівська головна бухгалтерія остаточно підрахувала витрати на спорудження місцевої в'язниці. Загальна сума склала 103329 флоринтів.
У 1843 р. земельна ділянка на Мучній площі була обміняна на земельну ділянку біля будови в'язниці та кримінального суду. 11 грудня 1870 р. бургомістр Антон Кохановський документально засвідчив, що кримінальний фонд обміняв свою ділянку на Mehlpatr на міський ґрунт біля приміщення в'язниці та кримінального суду. Загальний розмір земельної ділянки склав 1324 клафтери. Постало питання про розширення приміщення суду. Суд з 1856 р. носив назву крайового суду Буковини. Це був вищий орган цивільного та карного судочинства на території краю.
Зберігся опис приміщень суду, які потрібно було добудувати (1872 р.), плани технічного департаменту (1874 р.). Пропонувалося добудувати шпиталь, майстерню на 100 чоловік, каплицю для віруючих православного віросповідання, яка могла б вмістити до 100 в'язнів; судові приміщення: зал для присяжних, свідків, захисту, обвинувачення, зал розбору справ, всього до 23-х приміщень, розширення самої в'язниці до 400 засуджених. Роботами по розширенню та побудові приміщення крайового суду на площі керував архітектор Алоіс Ліопольд.